Пропоную матеріал щодо історії виникнення мильних бульбашок, який можна використати при вивченні теми “Поверхневий натяг рідини”.
У цілій низці праць учених розкриваються питання дослідження поверхневого натягу рідини. Аналіз праць французького біофізика П’єра Леконта дю Нуї та німецького фізика Людвиг Фердінанд Вільгельмі дозволив ознайомитися з методами визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідин.
За нинішніх стрімких умов розвитку науки збільшується роль новітніх технологій, впровадження яких дозволяє краще подати навчальний матеріал з вивчення поверхневого натягу учням, а фізичний експеримент з даної тематики буде більш доступним та підвищиться рівень наочності [2, с. 32].
Мильні бульбашки є проявом явища поверхневого натягу. Вперше мильні бульбашки були створені кілька тисяч років тому. При розкопках міста Помпей були знайдені фрески із зображенням дітей, які видувають бульбашки. Деякі стародавні китайські папіруси зображують людей, які видували прозорі кулі через глиняні палички.
Є дві версії виникнення мильних бульбашок. Перша версія полягає в тому, що деякі історики дотримуються думки – мило винайшли римляни. Вони ж придумали популярну нині розвагу. Стародавні племена перед проведенням урочистих обрядів змащували себе жиром і посипали попелом. Незабаром вони помітили благотворний вплив цих компонентів на волосся і задумалися про створення мила. А потім з’явилися мильні бульбашки.
Інша версія виникнення мильних бульбашок. В давнину король однієї з країн віддав наказ усім ретельно вимитися. Ніхто не смів ослухатись, всі жителі прийняли намилюватися милом, терли один одному спини і лише один сажотрус не захотів мити шию. Він взагалі ніколи цього не робив і не збирався надалі. Його посадили в камеру, де він займався розкурюванням улюбленої трубки. Одного разу за ним прийшли стражники і посадили в камеру, де було мило, ванна і рушник. Норовистий сажотрус почув, що якщо він не помиється, то його стратять. Але той все одно стояв на своєму. Тоді йому запропонували викурити останню в житті трубку. В цьому задоволенні він не міг собі відмовити. І уявіть здивування сажотруса, коли замість диму з трубки виникла мильна бульбашка. Вилетівши у вікно, вона засяяла на сонці. Люди, що побачили це диво були здивовані. До вікна тюремної камери збігалося все більше людей. В камеру привели місцевого професора, і він відзначив, що в трубку потрапила мильна вода, звідси і мильні бульбашки. Всі прийшли в такий захват, що вже й не думали про страту. Навпаки, з тих пір сажотрус став знаменитим і почесним громадянином королівства. За купівлю можна було розраховуватися мильними бульбашками, вони стали певною цінністю. І ніхто так і не змусив сажотруса помити шию. Ось така існує весела легенда появи першої в світі мильної бульбашки. Діти дуже люблять мильні бульбашки. Найбільший захват викликала покупка нового флакону бульбашок, адже тепер можна було видути ще тисячі куль. У 1994 році Тім Кехоз поставив мету – створити ідеальний барвник для мильних бульбашок. Спочатку результати були слабенькими – бульбашки виходили блідими, ледь помітного відтінку. Були витрачені роки на те, щоб створити ідеальну формулу рідини. Ця формула дала можливість створювати мильні бульбашки, що не залишають слідів на поверхнях. Винахід запатентували [1, с. 310-316].
Використана література
1. Перельман Я. І. Цікава фізика: [у 2 кн.]/ Я.І. Перельман – К.: КМ-БУКС, 2016. – 495 с.
2. Слюсаренко В.В. Вимірювання поверхневого натягу за допомогою новітнього обладнання «PHYWE» / В.В. Слюсаренко // Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико–математичної і технологічної освіти. – 2013. – Вип. 4; Ч. 2. – С. 211–214. – (КДПУ ім. В. Винниченка).