Основні джерела радіоактивного опромінення людей
Перш ніж перейти до комплексу заходів щодо захисту від радіоактивного опромінення розглянемо основні джерела можливого враження радіацією. До них, у першу чергу відносять:
1) вживання радіоактивно забруднених продуктів харчування, особливо молока, м’яса, овочів, ягід, грибів. Для запобігання цього способу опромінення слід перевіряти продукти харчування при покупці, особливо на ринках;
2) перебування на радіоактивно забрудненій території, проживання в домі або квартирі, побудованій з радіоактивно забруднених матеріалів. Можливі випадки використання забрудненої деревини в меблях – в дверях, ліжках, столах та інше.
3) використання в повсякденному ужитку радіоактивних речей. В подібних речах найбільш часто знаходяться Кобальт-60, Стронцій-90, Цезій-137 або Радій-226. При цьому не маючи дозиметра або радіометра неможливо визначити наявність радіоактивності і невинна на перший погляд річ стає невидимою отрутою для її власника;
4) постійне перебування в підвальних і напівпідвальних приміщеннях (відбувається опромінення людини від радіоактивного газу Радон-222 що виділяється з ґрунту);
5) навмисне розміщення радіоактивного джерела в місцях перебування людей [12, с. 156].
Дії населення при радіаційному забруднені місцевості
Основні норми поведінки та дії населення при радіаційних аваріях і радіаційному забруднені місцевості залежать від місця перебування особи.
При перебуванні у приміщенні: необхідно герметизувати приміщення; укрити продукти харчування від пилу; щоденно проводити вологе прибирання приміщень, бажано із застосуванням миючих засобів; суворо дотримуватися правил особистої гігієни; воду вживати тільки із перевірених джерел, а продукти харчування, отримані через торгову мережу; їжу приймати тільки у закритих приміщеннях, перед цим ретельно мити руки та споліскувати рот 0,5% розчином питної соди; систематично контролювати радіаційний фон.
При перебуванні поза приміщенням: необхідно максимально обмежити перебування на відкритій території, при виході з приміщення обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту (респіратор, протипилову пов’язку, плащ, гумові чоботи тощо); при перебуванні на місцевості не рекомендується роздягатися, сідати на землю, палити; перед входом у приміщення обов’язково вимити взуття водою або обтерти мокрою ганчіркою, верхній одяг струсити і почистити вологою щіткою; виключити купання у відкритих водоймах.
Йодна профілактика має на меті запобігання накопиченню радіоактивних ізотопів йоду в організмі та щитовидній залозі. Проводиться вона шляхом прийому внутрішньо стабільних доз йоду у вигляді пігулок йодистого калію, а в разі його відсутності – водно-спиртового розчину йоду. При цьому добові дози прийому йодистого калію становлять: для дорослих і дітей, старших 5 років, по одній пігулці (0,125 г), для дітей від 2-х до 5-ти років – по 0,5 дози і для дітей до 2-х років – по 0,25 дози дорослих. Пігулки приймають після їжі та запивають молоком чи водою. Розчин йоду (5% настойка) застосовується для дорослих і дітей, старших 5 років, по 20 крапель на склянку молока або води, для дітей від 2-х до 5-и років – по 10 крапель і для дітей до 2-х років – по 5 крапель на півсклянки молока або живильної суміші один раз на день. Найбільший ефект вона дає, якщо її проведення починається до початку радіоактивного забруднення. Для попередження або послаблення дії на організм радіоактивних речовин та можливого уникнення захворювання променевою хворобою: максимально обмежте перебування на відкритій території, при виході з приміщення використовуйте засоби індивідуального захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи); при знаходженні на відкритій території не роздягайтесь, не сідайте на землю, не паліть; суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни; перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть вологою щіткою; у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з використанням миючих засобів; приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з милом перед їжею; воду вживайте тільки з перевірених джерел; сільськогосподарські продукти з індивідуальних господарств, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я; виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення; не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти. Знання кожним громадянином правил поведінки і дій в умовах радіоактивного забруднення місцевості, постійне використання інформації територіальних органів управління з питань цивільного захисту населення щодо правил поведінки та дій в умовах надзвичайних ситуацій збереже життя і здоров’я не тільки самого, але своїх рідних і оточуючих [7, с. 106-107].
Радіаційний захист
Радіаційний захист – це комплекс заходів, направлених на ослаблення або виключення впливу іонізуючого випромінювання на населення, персонал радіаційно-небезпечних об’єктів, біологічні об’єкти природного середовища, на радіоелектронне обладнання та оптичні системи, а також на запобігання природних і техногенних об’єктів від забруднення радіонуклідами і видалення цих забруднень (дезактивацію).
Заходи радіаційного захисту виконуються завчасно, а в ході радіаційних аварій – в оперативному порядку. Вони також здійснюються при виявленні локальних радіоактивних забруднень. Так, НРБ-96 встановлює критерії при виявленні локальних забруднень двох рівнів. Коли ефективна річна доза становить 0,1-0,3 мЗв/год, рівнем забруднення присвоюють умовне найменування – «рівень досліджень». При такому рівні обмежуються спостереженням, контролем, дослідженням джерела з метою уточнення оцінки величини річної ефективної дози та визначення величини дози, очікуваної за 70 годин. У випадку, коли ефективна річна доза перевищує 0,3 мЗв/год, локального забруднення присвоюється другий рівень – «рівень втручання». Втручання передбачає дії органів виконавчої влади, органів управління РСЧС, що допускають введення обмежень на використання продуктів харчування, переміщення в межах зони забруднення або постійне проживання у ній
До числа основних заходів, способів і засобів, що забезпечують захист населення від радіаційного впливу під час і після радіаційної аварії, належать:
– виявлення факту радіаційної аварії та оповіщення про неї;
– виявлення радіаційної обстановки в районі аварії;
– організація радіаційного контролю;
– встановлення і підтримання режиму радіаційної безпеки;
– проведення, при необхідності, на ранній стадії аварії йодної профілактики населення, персоналу аварійного об’єкта, учасників ліквідації наслідків аварії;
– забезпечення населення, персоналу аварійного об’єкта, учасників ліквідації наслідків аварії засобами індивідуального захисту та використання цих коштів;
– укриття населення, яке опинилося в зоні аварії, в притулках і укриттях, що забезпечують зниження рівня зовнішнього опромінення і захист органів дихання від проникнення в них радіонуклідів, які опинилися в атмосферному повітрі;
– санітарна обробка населення, персоналу аварійного об’єкта, учасників ліквідації наслідків аварії;
– дезактивація аварійного об’єкта, об’єктів виробничого, соціального, житлового призначення, території, сільськогосподарських угідь, транспорту, інших технічних засобів, засобів захисту, одягу, майна, продовольства і води;
– евакуацію або відселення громадян із зон, у яких рівень забруднення перевищує допустимий для проживання населення [10, с. 212].
Виявлення радіаційної обстановки проводиться з метою визначення масштабів радіаційної аварії, встановлення розмірів зон радіаційного забруднення, потужності дози та рівня радіаційного забруднення в зонах, встановлення оптимальних маршрутів руху людей, транспорту і іншої техніки до аварійного об’єкта та іншим місцям робіт, а також визначення можливих маршрутів евакуації населення і сільськогосподарських тварин, евакуацію матеріальних та культурних цінностей із зони аварії.
Виявлення радіаційної обстановки проводиться за допомогою стаціонарних систем радіаційного контролю, що встановлюються на радіаційно-небезпечних об’єктах і територіях навколо них, а також шляхом ведення наземної або повітряної розвідки з дотриманням заходів радіаційної безпеки.
Найважливішим елементом радіаційного захисту при радіаційної аварії є встановлення та підтримання режиму радіаційної безпеки. Режим радіаційної безпеки – це обов’язковий порядок і організація діяльності підрозділів ліквідації радіаційної аварії, а також поведінки населення в зоні аварії з метою максимально досяжного і виправданого зниження радіаційного впливу.
Заходи радіаційного захисту, проведені своєчасно і ефективно, істотно знижують небезпека радіаційного ураження людей, забезпечують підвищення рівня радіаційної безпеки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Авсеенко В. Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения / В. Ф. Авсеенко. – К.: Урожай, 1990. – 144 с.
- Державні гігієнічні нормативи «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)». – К.: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду, 1997. – 121 с.
- Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності: [навч. посіб.] / Є. П. Желібо, Н. М. Заверуха, В. В. Запарний [За ред, Є. П. Желібо]. – К.: Каравела, 2008. – [6-е вид.] – 344 с.
- ЖидецькийВ.Ц. Основи охорони праці [підр.] / В. Ц. Жидецький. – Львів: Афіша, 2005. – 319 с.
- Кутлахмедов Ю. О. Основи радіоекології: [навч. посібн.] / Ю. О. Кутлахмедов, В. І. Корогодін, В. К. Кольтовер [за ред. В. П. Зотова]. – К.: Вища школа, 2003. – 319 с.
- Поленова Б. В. Дозиметричні прилади для населення / Б. В. Поленова. – М. Енергоатомвидам, 1991. – 64 с.