Йоганн Кеплер народився 27 грудня 1571 року в німецькій землі Штутгарт. Батько заробляв на життя торгівлею. Коли Йогану було 5 років, батько йде з сім’ї.
Мати хлопчика, Катаріна Гульденманн, була травницею і цілителькою, а пізніше, щоб прогодувати себе і дитину, навіть робила спроби заняття чаклунством. З чуток, Кеплер був хлопчиком хворобливим, кволим.
Однак ж з ранніх років він виявляв інтерес до математики, нерідко вражаючи оточуючих своїми здібностями. Ще в дитинстві Кеплер знайомиться з астрономією, і любов до цієї науки він пронесе через усе своє життя.
У 1589 р, закінчивши середню і латинську школи, Кеплер вступив до Тюбінгенської духовної семінарії при Тюбингенському університеті. Саме тут він вперше проявить себе як грамотний математик і майстерний астролог. Закінчуючи університет, він мріє роздобути державну посаду, однак, після пропозиції зайняти посаду професора математики і астрономії в Протестантській школі Граца, тут же відмовляється від своїх політичних амбіцій. Пост професора Кеплер зайняв в 1594 році, коли йому було всього 23 роки.
У Граці Кеплер провів 6 років. Тут вийшла в світ (1596) його перша книга «Таємниця світу» (Mysterium Cosmographicum).
У 1600 році Кеплер прибуває до Праги працювати до Тихо Браге. Проведені тут 10 років — найплідніший період його життя. Результатом їхньої спільної роботи стануть видатні праці «Астрономія з точки зору оптики», «Рудольфови таблиці» і «Прусські таблиці». Рудольфови і прусські таблиці були представлені імператору Священної Римської імперії Рудольфу І. Але 1601 р Тихо раптово помирає, і Коперник призначається імператорським математиком, на якого покладається відповідальність закінчити розпочату Тихо працю. При імператорі Кеплер дослужився до головного астрологічного радника. Допомагав він правителю і під час політичних чвар, не забуваючи при цьому своїх праць з астрономії. У 1610 р. Кеплер починає спільну роботу з Галілео Галілеєм, і навіть видає свої власні телескопічні спостереження за супутниками різних планет. У 1611 р. Кеплер конструює телескоп для астрономічних спостережень власного винаходу, який так і назве – «кеплерівський телескоп».
У 1604 р. учений спостерігає на зоряному небі нову яскраву вечірню зорю, і, не вірячи своїм очам , зауважує навколо неї туманність. Подібне можна спостерігати лише раз в 800 років! Вважається, що така зірка з’являлася на небі при народженні Христа і на початку правління Карла Великого. Після такого унікального видовища , Кеплер перевіряє астрономічні властивості зірки і навіть починає вивчення небесних сфер. Його обчислення паралакса в астрономії виводять його на перший план в цій науці і зміцнюють його репутацію.
За своє життя Кеплеру довелося пережити чимало емоційних потрясінь. 27 квітня 1597 року він одружився на Барбарі Мюллер, на той час двічі вдові, у якої вже була юна дочка, Джемма. У перший же рік подружнього життя у Кеплера народжується двоє дочок.
Обидві дівчинки вмирають ще в дитинстві. У наступні роки в родині народиться ще троє дітей. Однак здоров’я Барбари похитнулося , і в 1612 році вона вмирає.
30 жовтня 1613 р. Кеплер одружується знову. Переглянувши одинадцять партій, він зупиняє свій вибір на 24 – річній Сузанні Реуттінген. Перші троє дітей, що народилися від цього союзу, вмирають в дитинстві. Судячи з усього, друге одруження виявилося не щасливіше першого. На довершення сімейних лих, матір Кеплера звинувачують в занятті чаклунством і ув’язнюють на чотирнадцять місяців. За свідченнями очевидців, під час всього процесу син не залишав матір.
Кеплер помер якраз перед тим, як повинен був спостерігати проходження Меркурія і Венери, які очікував з великим нетерпінням. Він помер 15 листопада 1630 р. в Регенсбурзі, в Німеччині, після нетривалої хвороби.
dovidka.biz.ua