Відомий французький фізик і математик, творець основ електродинаміки Андре-Марі Ампер народився 20 січня 1775 року в Ліоні в сім’ї комерсанта. У прекрасній бібліотеці його батька були твори відомих філософів, учених і письменників. Юний Андре міг цілими днями просиджувати там з книгою, завдяки чому він, ніколи не відвідував школу, зумів придбати великі і глибокі знання. У 11 років він вже взявся за читання знаменитої 20-томної “Енциклопедії” Дідро і Д’Аламбера і за три роки простудіював її всю. Юнака цікавило dct, і він навіть писав вірші, але фізико-математичні науки виявилися набагато привабливіше.
До 12 років Ампер самостійно розібрався в основах вищої математики – диференціальному численні, навчився інтегрувати, а в віці 13 років вже представив свої перші роботи з математики в Ліонську академію!
У 1793 році в Ліоні спалахнув заколот, який був жорстоко придушений. За співчуття бунтівникам був страчений і її батько Андре Ампера. Майно родини було конфісковано, і юнак став заробляти на життя приватними уроками математики. Щоб продовжувати наукові заняття, йому доводилося працювати, починаючи з четвертої години ранку.
У 1802 році Андре Амперу виповнилося 27 років. Він починає викладати фізику і хімію – спочатку в Ліоні, а через два роки – в знаменитій Політехнічній школі (Еколь політехнік) в Парижі. Ще через 10 років Ампер обирається в Паризьку академію наук, а з 1824 року він – професор Нормальної школи (Еколь нормаль) – головного вищого навчального закладу Парижа.
Починаючи з 1820 року, коли набула популярність відкриття Ерстед дії струму на магнітну стрілку, Ампер цілком присвячує себе проблемам електродинаміки. У тому ж році він відкриває магнітну взаємодію струмів, встановлює закон цієї взаємодії (пізніше названий законом Ампера). Відповідно до гіпотези Ампера, будь-який магніт містить в собі безліч кругових електричних струмів, дією яких і пояснюються магнітні сили.
Минуло ще два роки, і Ампер відкрив магнітний ефект котушки зі струмом – “соленоїда”. Саме Амперу належить заслуга введення в науку термінів “електростатика”, “електродинаміка”, “електрорушійна сила”, “напруга”, “гальванометр”, “електричний струм” і навіть … “кібернетика”. Ампер запропонував прийняти за напрямок постійного електричного струму те, в якому переміщається “позитивна електрика”.
Класична праця Ампера “Теорія електродинамічних явищ, виведена виключно з досвіду” (1826 р.) внесла величезний внесок в науку про електрику. Ось чому Ампера згодом стали називати “Ньютоном електрики”.
В останні роки життя Ампер захопився геологією і біологією, активно брав участь в дискусіях про еволюцію в світі живих організмів. На питання одного зі співрозмовників, чи дійсно він вважає, що людина походить від равлика, Ампер відповів: “Я переконався в тому, що людина виникла за законом, загальним для всіх тварин”.
Ампер помер від запалення легенів 10 червня 1836 у віці 61 року. На його надгробному пам’ятнику викарбувані слова: “Він був так само добрий і так само простий, як і великий”.
dovidka.biz.ua